"Oil & Gas Kazakhstan"

международная выставка

  
  
  
3

Нафтогазовий комплекс Казахстану: нові рубежі і нові цінності

Новенька інфраструктура для "великої" каспійської нафти Восени 2004 року Казахстан зробив нові кроки по підготовці державного нафтогазового сектора до промислового видобутку вуглеводнів на шельфі Каспію. А саме, у вересні уряд республіки затвердив генеральний план розвитку інфраструктури морської нафтовидобутку, який включає комплекс заходів з розвитку інфраструктури підтримки нафтових операцій на море.В узгодженні з ним освоєння Каспійського шельфу проходитиме в три кроки: з 2003 по 2005, з 2005 по 2015 роки і далі до 2040 року. Крім того, в даному документі також розглядається можливість поліпшення супутніх об'єктів виробничого, громадського і екологічного призначення. Мається на увазі, що реалізація генерального плану створить необхідні умови для їх дієвого використання нафтогазовими компаніями. Потреба в інфраструктурі на шельфі Каспійського моря буде визначатися зростанням активності морських операцій.

При всьому цьому об'єкти інфраструктури діляться на дві категорії: пряму і супутню. 1-ша являє собою об'єкти, більшою мірою застосовувані нафтовими компаніями для підтримки власних операцій, такі як морська база підтримки, промислова база постачання, морської танкерний термінал, експортні трубопроводи. Що стосується супутньої інфраструктури, то вона буде не тільки лише забезпечувати реалізацію нафтогазових проектів, та й вживатися для розвитку інших галузей економіки та підтримки життєзабезпечення населення (включаючи системи енергопостачання, дороги, житловий фонд). В рамках будівництва об'єктів прямий інфраструктури в північній і центральній зоні казахстанського сектора Каспійського моря (КСКМ) для буріння свердловин будуть споруджені штучні острови (крім структур "Абай" і "Курмангази").

Так, в період до 2040 року в північній зоні КСКМ планується вибудувати 52 штучних острова, де будуть пробурені 1132 свердловини різного типу. У центральній зоні, відповідно, 70 островів і 1222 свердловини. У південній зоні КСКМ будуть вживатися в більшому ступені промислові платформи каркасного типу. Спільно з тим, з метою забезпечення безпеки морських робіт на шельфі мається на увазі зробити ряд об'єктів загального використання.

Мова спочатку йде про систему управління рухом суден, яка повинна буде забезпечувати безпеку судноплавства в Тюб-Караганской затоці в узгодженні з вимогами міжнародних конвенцій. Планується, що ця система буде включати берегової відділ, локаційних станцію і систему спостереження. В рамках реалізації генерального плану до 2015 року морський торговельний флот Казахстану повинен налічувати більше 41 корабля, включаючи танкери, суховантажні судна, великотоннажні нафтоналивні баржі, також буксири. Державний оператор почав перебудову На думку керуючих галузі, провідна роль у розвитку казахстанської нафтогазової індустрії належатиме державної компанії "КазМунайГаз", яка в 2004 році приступила до реалізації програмки реструктуризації власних активів.

Як заявив президент "КазМунайГаза" Узакбай Карабалін, дана програмка розрахована на 3 роки і має на меті зробити прозору, ефективну структуру активів, яка відповідала б бізнес-стратегії компанії. Як зрозуміло, першим кроком в рамках реструктуризації стало об'єднання нафтовидобувних дочірніх компаній цієї компанії - АТ "Ембамунайгаз" і АТ "Узеньмунайгаз" в АТ "Розвідка Видобуток" Казмунайгаз ". У підсумку злиття активів в Казахстані сотворена 2-га за обсягами нафтовидобутку структура, яку в перспективі мається на увазі інтегрувати з Атирауської нафтопереробним заводом і зі збутовою компанією "Торговий дім" КазМунайГаз ". Мається на увазі, що програмка майбутньої реструктуризації активів НК "КазМунайГаз" буде реалізовуватися в два кроки. На першому, протягом 2004-2005 років, буде здійснений вихід компанії з капіталу здебільшого непрофільних активів і активів з відсутньою комерційним потенціалом.

Основним завданням на цьому кроці стане збільшення ефективності управління компанією за рахунок концентрації зусиль на стратегічних активах. У підсумку очікується, що "КазМунайГаз" збереже свою частку тільки в 26 непрофільних організаціях. В рамках виконання намічених заходів у грудні 2004 року було здійснено продаж дещицею НК "КазМунайГаз" в СП "Арман" (покупцем 50% акцій виступила компанія "Нельсон Ресорсіз"), ЗАТ "Каракудукмунай" (40% акцій продані "Туркиш Петролеум"), ТОО "КазМунайГаз-Тельф" (69% акцій купила компанія "Іствью Інвестмент Лтд.") і ТОО "ГЮРА" (37,2% акцій придбані ТОО "Батис Байланис"). В рамках другого кроку планується вихід державного нафтогазового оператора з капіталу всіх непрофільних активів і активів з непрофільної сервісної діяльністю.

Цю роботу мається на увазі провести в період з 2006 по 2007 роки. За підсумками реалізації всієї програмки планується в 3 рази зменшити кількість організацій з роллю "КазМунайГаза", який зосередить свою діяльність спочатку на освоєнні нафтогазових родовищ на Каспії, вдосконаленні нафтогазової інфраструктури та модернізації переробних потужностей. Вуглеводневі числа За оперативними даними Міністерства енергетики та мінеральних ресурсів РК за підсумками 2004 року Казахстан справив 59170000 т нафти і газоконденсату, що на 15,4% більше ніж в 2003 році. Тільки за 11 місяців цього року обсяги нафтовидобутку склали близько 53,8 млн т, що на 15,2% більше характеристик аналогічного періоду 2003 року.

При всьому цьому 8,2 млн т рідких вуглеводнів припало на частку дочірніх структур НК "КазМунайГаз" - "Узеньмунайгаз" (5650000 т нафти і 24,01 тис. Т конденсату), "Ембамунайгаз" (2480000 т нафти ) і "Амангельди Газ" (17,564 тис. т газоконденсату). Що стосується компаній, в яких "КазМунайГаз" має свою частку ролі, то за цей період вони добули 14650000 т нафти, що на 11% більше, ніж за 11 місяців минулого року. Левова частка зазвичай припала на СП "Тенгізшевройл" - 12460000 т. Обсяги виробництва інших нафтовидобувних компаній домоглися 30,9 млн т нафти (або на 18% більше, ніж за січень-листопад 2003). Посеред їх ВАТ "Мангистаумунайгаз" (4780000 т), ВАТ "CNPC-Актобемунайгаз" (4850000 т), ВАТ "Петро Казахстан Кумколь Ресорсіс" (3990000 т).

Можна відзначити зростання на 41% (до 7510000 т) характеристик компанії "Karachaganak Petroleum Operating". Конкретно в листопаді 2004 року нафтові підприємства республіки добули 5187000 т нафти і газоконденсату, що на 8,6% більше, ніж прогнозувалося. За період з січня по листопад 2004 Казахстан експортував 47560000 тонн нафти і газоконденсату, що на 19% більше, ніж за 11 місяців попереднього года.Діагр. Росла в Казахстані та видобуток газу: в січні-листопаді 2004 року вона на 45,8% була вищою за аналогічний показник 2003 року, склавши 18388000000 м3 (в т. Ч. Вище 10,190 мільярдів м3 природного газу). На 11,1% більше, ніж за той же період минулого року, добули дочірні підприємства НК "КазМунайГаз" (1282000000 м3). При всьому цьому "Узеньмунайгаз" справив 1034000000 м3, "Ембамунайгаз" - 80960000 м3, а "Амангельди Газ" - 166 993 000 м3.

Що стосується компаній з роллю НК "КазМунайГаз", то за 11 місяців 2004 року вони видобули практично 4664000000 м3 газу (110,3%). А саме, СП "Тенгізшевройл" - 4336000000 м3 (105,5%), "Казахойл-Актобе" - 218 177 000 м3. Більш істотного приросту (72,1%) виробничих характеристик домоглися інші газовидобувні компанії Казахстану, які справили 12442000000 м3 газу.

При всьому цьому "Karachaganak Petroleum Operating" добув 8021000000 м3 (154,3%), "CNPC-Актобемунайгаз" - 1983000000 м3 (в 2,7 раза більше), "Мангистаумунайгаз" - 189 004 000 м3 (110,1%) . Виключно в листопаді 2004 року підприємствами республіки було видобуто 1960000000 м3 газу, в т. Ч. Природного - вище 1218000000 м3. Характерно, що ці числа на 31,3% перевищили плановані обсяги. Що стосується підсумків року, то за оперативними даними видобуток газу в домоглася рівня в 20,5 млрд м3, що на 45,9% більше, ніж за 12 місяців 2003 року. Переробка нафти в Казахстані в січні-листопаді 2004 року склала 8575000 т, що на 6% більше аналогічного показника минулого року. З початку 2004 року Павлодарський і Атирауський нафтопереробні фабрики збільшили обсяги переробки відповідно до 2,683 млн т (зростання на 17%) і 2,669 млн т (на 26%).

Спільно з тим до 3223000 т (або на 12%) знизив свої обсяги "ПетроКазахстан Ойл Продактс" (ПКОП, раніше Шимкентський НПЗ). Створення автобензину в республіці за 11 місяців виросло на 3% і склало 1,74 млн т. На частку Павлодарського НПЗ довелося 713 тис. Т (120%), ПКОП - 677,3 тис. Т (84%), Атирауського НПЗ - 350 , 6 тис. т (121%). Крім того, за цей період часу нафтопереробні фабрики Казахстану справили 2554000 т дизельного пального, що на 6% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 772,9 тис. Т пального (124%) було випущено на Павлодарському НПЗ, 1005,2 тис. Т (88%) - на ПКОП, 776,4 тис. Т (121%) - на Атирауської НПЗ. Створення казахстанського мазуту з початку року знизилося на 12% і склало 2302000 т. За 11 місяців Павлодарский НПЗ випустив 612,8 тис. Т (100%), ПКОП - 824,2 тис. Т (66%), Атирауська НПЗ - 865 , 6 тис. т (117%).

До 256,7 тис. Т (або на 9%) знизилися обсяг випуску авіагасу. Створення скрапленого газу зафіксовано на рівні 1109000 т (118% до показників 2003 року) коксу - 118,2 тис. Т (127,5%).

За даний період в республіці було вироблено 49,9 тис. Т бітуму (98%), 240 тис. Т пічного пального (94%), також 246,1 тис. Т вакуумного газойля (зростання більш ніж в 4,3 рази). Нафтова скарбничка Казахстану: новий механізм скупчення За оцінкою професіоналів, з урахуванням збереження набраних темпів росту нафтогазовий сектор Казахстану буде і надалі робити провідної ролі у розвитку економіки республіки. У цьому зв'язку виникає проблема організації більш дієвого використання доходів від видобутку і експортної реалізації казахстанських вуглеводнів. А саме, Астана вважає найоптимальнішою таку модель, при якій всі податкові надходження від видобутку та експорту нафти направлятимуться до Державного фонду (НФ). У цьому зв'язку проект середньострокової концепції розвитку НФ піддався розгляду 25 листопада на засіданні Ради з економічної політики (СЕП, консультативний орган при главі держави), також 7 грудня на нараді з членами ради з управління НФ.

Даний проект був розроблений за дорученням глави країни міжвідомчої робочої групою Міністерства грошей, Міністерства економіки та економного планування, Державного банку, також за участю фахівців Асоціації фінансистів Казахстану, Глобального банку і Гарвардського інституту. Як зазначив Президент РК Нурсултан Назарбаєв, Державний фонд Казахстану створений, з одного боку, для рівномірного вживання сьогоднішнім і майбутніми поколіннями доходів від невідновлюваних ресурсів, з іншого - для конвертації цих доходів в грошові активи, які будуть приносити в перспективі розмірений дохід. В поточний час ринкова ціна активів НФ становить US $ 4,7 мільярдів, збільшившись з початку поточного року на 28%. За прозвучала заява Прем'єр-міністра РК Даніала Ахметова пропонована модель формування активів НФ дозволить збалансувати бюджет, "при всьому цьому утворився ненафтової недолік між витратами та доходами бюджету від іншої економіки покриватиметься трансфертами з фонду". Спільно з тим керуючий уряду виділив, що при використанні способу рівноважного бюджету, "по-1-х, бюджет залишається незалежних від кон'юнктури глобальних цін на нафту та інші сировинні продукти, по-2-х, позитивним фактором є синхронізація витрат бюджету з доходами ненафтового сектора ". Разом з цим, на думку глави держави, новенька модель формування активів Державного фонду повинна містити точний механізм визначення гарантованого трансферту з НФ в бюджет на середньострокову і, може бути, на тривалу перспективу.

Він зазначив, що слід копітко пропрацювати питання недопущення виснаження НФ, щоб "дуже зберігати накопичений обсяг заощаджень і збільшувати його". Крім того, президент підкреслив, що "необхідно ясно визначитися з інвестиційної стратегією Державного фонду та відобразити певну політику управління його активами". Тому в перспективі необхідно прагнути до зниження боргу країни і зростанню розмірів НФ, щоб мати економічний ефект від заощаджень.

Як приклад Нурсултан Назарбаєв навів досвід Норвегії, де "співвідношення урядового боргу по відношенню до активів Нафтового фонду становить від 33% до 40%". Як вважає глава держави, необхідно диверсифікувати грошовий портфель НФ методом росту заощаджень в різних конвертованих валютах. Очікується, що нова модель формування капіталу Державного фонду буде впроваджена не раніше ніж в 2006 році. У Державному фонді, зробленому в Казахстані в 2001 році, акумулюються надпланові платежі до республіканського бюджету від найбільших компаній сировинного (нафтового і металургійного) секторів економіки. Крім того, з середини минулого року в фонді акумулюються і кошти, які від реалізації державної власності. 23 квітня 2004 Президентом РК був підписаний Економний кодекс, що передбачає новий механізм формування коштів НФ, згідно з яким з 2005 року поповнення активів фонду здійснюватиметься тільки через республіканський бюджет. Фонд робить зберігаючі та стабілізуючу функції.

У разі невиконання доходної частини республіканського бюджету відсутні кошти компенсуються з НФ. Уряд Казахстану чекає, що в 2005-2007 роках в Державний фонд надійде 243500000000 тенге. Законодавство про надрокористування знову помінялося 2 грудня 2004 Президент Республіки Казахстан підписав закон про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти з питань надрокористування та проведення нафтових операцій. Даний закон містить норму про пріоритетне право країни на викуп права надрокористування та / або частки участі в проектах з видобутку корисних копалин, у тому числі вуглеводневої сировини.

При всьому цьому даний принцип буде поширюватися як на діючі, так і на майбутні договори на надрокористування. Новенька норма каже: "Для збереження і зміцнення ресурсно-енергетичної бази економіки країни в знову укладаються, також раніше укладених договорах на надрокористування уряд має пріоритетне право перед іншою стороною договору або учасниками юридичної особи, володіє правом надрокористування, і іншими особами на придбання відчужуваного права надрокористування (його частини) та / або частки участі (пакета акцій) у юридичній особі, що володіє правом надрокористування, на критеріях не гірше, ніж запропоновані іншими покупцями ". Між тим в цілому закон орієнтований на поліпшення системи муніципального регулювання в сфері надрокористування і усунення ряду правових прогалин. Документом вносяться поправки до чинних законів "Про нафту", "Про надра та надрокористування", "Про охорону середовища". Так, ними передбачена передача від уряду компетентному державному органу (в поточний час - Міністерству енергетики та мінеральних ресурсів) функцій з ліцензування недропользованія.Закон вводить ряд принципових норм: про визнання повторного конкурсу на надрокористування відбувся при наявності навіть 1-го заявника; про зняття обмежень фінансування геологічного дослідження надр тільки за рахунок республіканського бюджету; про обов'язок надрокористувача при появі небезпеки життю і здоров'ю населення зупинити роботи і не відновлювати їх до того часу, поки не будуть зроблені безпечні умови і відвернена що з'явилася загроза. В узгодженні з законом, за НК "КазМунайГаз" закріплюється право представляти муніципальні інтереси в договорах з підрядниками, які здійснюють нафтогазові операції, засобом обов'язкового дольової участі в розмірі більше 50%. Поправки включають і ряд норм, що зобов'язують надрокористувачів запобігати наднормативну втрату потрібних копалин при видобутку та первинної переробки мінеральної сировини і не допускати вибіркову відпрацювання припасів потрібних копалин. Разом з цим в законі містяться вимоги з охорони і раціонального використання надр та норми, що передбачають відповідальність за порушення даних вимог. Крім того, зараз надрокористувачі будуть повинні залучати на роботи певну кількість казахстанських професіоналів від загального числа працюючих, також виробляти певний обсяг закупівель товарів, робіт і послуг казахстанського виробництва в цьому випадку, якщо вони відповідають вимогам міжнародних стандартів. Мається на увазі, що певний відсоток "казахстанського змісту" в видобувних проектах буде додатково встановлено в підзаконних актах.

За оцінкою професіоналів, вироблені конфігурації в казахстанському законодавстві надали Астані додаткові важелі впливу на підрядників, що в кінцевому підсумку дозволить державі більш відмінно робити контроль над реалізацією спільних інвестиційних проектів у сфері надрокористування.