"Oil & Gas Kazakhstan"

международная выставка

  
  
  

Румунія і Литва займуться видобутком сланцевого газу

Румунія і Литва прямо за Україною вирішили зайнятися видобутком сланцевого газу, намагаючись знизити залежність від російських поставок сировини, доповідає газета «Ведомости». Минулого тижня Румунія зняла мораторій на технологію гідророзриву пластів, застосовувану для розвідки сланцевого газу. Про підтримку геологорозвідки сланців ...

Румунія і Литва прямо за Україною вирішили зайнятися видобутком сланцевого газу, намагаючись знизити залежність від російських поставок сировини, доповідає газета «Ведомости».

Минулого тижня Румунія зняла мораторій на технологію гідророзриву пластів, застосовувану для розвідки сланцевого газу. Про підтримку геологорозвідки сланців заявив прем'єр країни Віктор Понта. А в пн його приклад наслідувала президент Литви Даля Грібаускайте. Зайнятися розвідкою припасів обох держав може південноамериканська Chevron: вона вже отримала ліцензії на розвідку в східній Румунії.

Газета зазначає, що заяви керівників обох держав пішли за підписанням в Давосі угоди між Україною і Royal Dutch Shell - про розробку Юзівської ділянки із нестандартними припасами газу на місцевості країни.

Посилаючись на аналітика ІФК «Солід» Дмитра Лукашова, «Ведомости» повідомляють, що від початку розвідки до видобутку пройде 5 років, а зараз перспективу проектів в обох країнах оцінити не можна. Деякі геологи оцінюють припаси Литви в 30-50 мільярдів кубометрів сланцевого газу, даних по Румунії видання не наводить.

Тривала мета держав - за рахунок своєї здобичі знизити залежність від постачань «Газпрому», свідчить Лукашов, але вже в короткосрочной перспективі «виторгувати для себе більш прибуткові умови по поставках російського газу». За оцінками аналітика, дещиця Румунії в європейських продажі «Газпрому» складає 2%, Литви - всього 0,8% (у 2011 році у першу було поставлено 2,81 мільярдів кубометрів газу, у другу - 3,4 мільярдів).

Бюрократи Румунії і Литви не раз нарікали, що їх країни платять більше інших європейських клієнтів «Газпрому». При всьому цьому Литва стала ще більше залежною від поставок російського газу після зупинки Ігналінської АЕС в 2009 році. Але в «Газпромі» претензій у власний адресок не приймають. «Ціни для споживачів в Європі у нас варіюються, але їх загальний рівень не кардинально відрізняється від країни до країни», - цитує видання слова представника концерну Сергія Купріянова. Деякі європейські країни вживають тему сланцевого газу в переговорах про ціни, визнає він, але в «Газпромі» не вважають цей аргумент досить вагомим».

Спочатку в Європі зацікавлено поставилися до сланцевої революції. Так, після серії протестів у Франції був введений мораторій на геологорозвідку сланцевого газу. Її приклад наслідували ще в декількох країнах.

Парламентарії Литви та Румунії і на даний момент не підтримують розвідку сланців із-за екологічних ризиків. За даними литовського порталу Delfi.lt, за зупинку проекту з геологорозвідки проголосували сім з 10 членів комітету парламенту Литви з питань охорони середовища. Але його рішення носить рекомендаційний характер. Верхня палата парламенту Румунії також не підтримала видобуток газу у зв'язку з екологічними ризиками. Понта пообіцяв прийняти рішення про видобутку газу після отримання даних про відсутність або наявність припасів в країні.

«Ведомости» повідомляють з посиланням на гендиректор East European Gas Analysis Михайла Корчемкіна, що європейці пробують повторити досвід Америки, вийшла завдяки сланцевої революції на позицію найбільшого виробника газу в світі. При рівній ціни своя видобуток прибутковіше, ніж імпорт, зазначає він: адже імпорт - кошти, віддані «Газпрому», а при своїй видобутку всі витрати, включаючи податки і заробітної плати, залишаються в країні. «При собівартості до $300-350 за 1000 кубометрів власний видобуток сланцевого газу може мати сенс», - додає він. Відповідно до звітності «Газпрому» за 9 місяців 2012 року середня вартість реалізації газу в Європу - $379 за 1 тис. кубометрів.

Голова правління «Газпрому» Олексій Міллер зустрівся з віце-прем'єром України Юрієм Бойко, сказав російський концерн. «Сторони обговорили питання,що становлять обопільний ентузіазм», - йдеться в повідомленні компанії.

Представники «Газпрому» і «Нафтогазу» відмовилися від коментарів. А президент України Віктор Янукович сказав, що Київ продовжує вести переговори з Москвою щодо зниження ціни, - передає http://www.rupec.ru.

«Нафта Росії»