"Oil & Gas Kazakhstan"

международная выставка

  
  
  

Нафтопереробні заводи Казахстану

Нафтопереробні заводи Казахстану

В Казахстані працюють три нафтопереробних заводи загальною потужністю 18 млн. Тонн нафти на рік: ВАТ "Атирауська НПЗ" (АНПЗ), ЗАТ "Павлодарський нафтохімічний завод" (ПНХЗ) і ВАТ "Шимкентнефтеоргсінтез" (ШНОС).

1. Місце розташування

Нафтопереробні заводи розміщені в Південній, Західній і Північно-східній області Республіки [см. додаток: начерк 2]. Таке розміщення роз'яснюється 2-мя основними факторами. 1-ий: близькість до головних нафтопроводами.

2-ий: в колишньому СРСР нафтопереробні фабрики будувалися за принципом забезпечення географічного регіону, незалежно від республіканського підпорядкування, в підсумку цього Павлодарский завод був побудований в розрахунку на задоволення потреб північних областей Казахстану і західних областей РРФСР, а Шимкентський - півдня республіки і Ташкентської області Узбекистану . У той же час велика частина центральних і північних областей Казахстану забезпечувалися продукцією з нафтопереробних заводів РРФСР. Вони були побудовані поблизу кордону Казахстану і з розпадом СРСР перебігли в юрисдикцію Росії, створивши дисбаланс у забезпеченні областей Казахстану нафтопродуктами і ставши суперниками російським НПЗ на ринку нафтопродуктів.

2. Кінцеві продукти нафтопереробки

Кінцевими продуктами нафтопереробки є нафтові пального: бензин марок А-76, А-80, А-85, АІ-91-93, АИ-96, дизельне пальне, котельне пальне (мазут), авіаційний та освітлювальний гас, пічне пальне, скраплений газ та інші нафтопродукти. Якість бензинів і дизельного пального, вироблених казахстанськими НПЗ, нижче, ніж практично у всіх їхніх російських аналогів і не відповідає світовим стандартам.

3. Обсяги переробки сирої нафти

Сумарних виробничих потужностей російських НПЗ досить для переробки до 18-20 млн. Тонн нафти в рік і вироблення більш 10 млн. Тонн авто і дизельного пального. За даними Міністерства енергетики та мінеральних ресурсів РК (МЕМР), для забезпечення потреб Республіки нафтопродуктами російського виробництва достатня загрузка всіх 3-х НПЗ нафтою в обсязі більше 9,5 млн. Тонн на рік.

Незважаючи на те, що в Казахстані щорічно видобуває близько 30 млн. Тонн нафти, а потреби внутрішнього ринку не перевищують однієї третини цього обсягу, протягом останніх пари років переробка нафти на НПЗ і вироблення всіх головних видів нафтопродуктів знижується. За рахунок власного виробництва покривається менше 30 відсотків прогнозної потреби в автобензину, 20 відсотків - реактивного пального, 40 відсотків - дизельного пального, 50 відсотків - мазуту. Основною передумовою такої ситуації є нестача поставляється на НПЗ сирої нафти.

Аналіз даних МЕМР та Агентства статистичних дослідницьких робіт РК за обсягами видобутку і переробки нафти в республіці [см. додаток: графік 1] вказує, що нафтовидобувні компанії Казахстану, дуже використовуючи сформовані найвищі ціни на нафту, роблять ставку на експорт і жвавий оборот коштів від її конкретної реалізації. Ця тенденція спостерігається і в періоди з найменш прибутковою кон'юнктурою світового ринку: в 1998 році, при низьких глобальних цінах на нафту, 20 відсоткове зростання експорту сирої нафти в далеке зарубіжжя в вартісному вираженні залишався на рівні 1997 року.

Експортна орієнтація нафтовидобувних компаній призводить до нестачі і найвищої вартості нафтопродуктів на внутрішньому ринку. Уряд розробляє річні плани щодо завантаження всіх 3-х НПЗ в узгодженні з потребами республіки, але велика різниця експортних і внутрішніх цін на нафту викликає збої і непостійність за часом та обсягом в поставках сировини на НПЗ.

Таким макаром, низькі обсяги поставок нафти не дозволяють НПЗ досягти економії масштабу при її переробці. За підсумками 2000 року, завантаження нафтопереробних заводів республіки склала 6,4 млн. Тонн, що недостатньо для задоволення внутрішніх потреб країни в нафтопродуктах. При прогнозної видобутку нафти в 35,5 млн. Тонн (без урахування газового конденсату) в 2001 році завантаження НПЗ передбачається в обсязі 9 млн. Тонн нафти, що на 41 відсоток більше ніж у 2000 році.

При серйозному дотриманні графіка поставок може бути істотне поліпшення ситуації на внутрішньому ринку нафтопродуктів.

4. Технологічні чинники виробництва

Важливою проблемою для ПНХЗ є початкова орієнтованість його технологічних процесів на переробку російської нафти. Після розпаду СРСР завод відчував сильний недолік сировини, а російські партнери поставляли нафту на нерентабельних для заводу критеріях. Недавнє злиття ПНХЗ з великою нафтовидобувної компанією "Мангистаумунайгаз" дозволило частково вирішити цю проблему і приростити поставки сировини на завод.

ШНОС також був сначало спроектований на переробку нафти западносибирских родовищ Росії, але реконструкція деяких виробництв заводу в 90-і роки дозволила використовувати для переробки нафту з Кумкольской групи родовищ і не залежати від поставок російського сировини.

Інший більш важливою проблемою для казахстанських нафтопереробних заводів є технологічно застаріле обладнання і як підсумок, низька глибина переробки нафти і низьку якість продукції. Через застарілу інфраструктури і в зв'язку з низькою завантаженістю російських НПЗ ростуть питомі витрати на переробку нафти і кінцева ціна самої продукції.

Так, обладнання Атирауського НПЗ фактично стовідсотково зношене. Завод випускає в головному дешевенькі темні нафтопродукти. Глибина переробки близько 50 відсотків, вихід бензину в межах 12 відсотків.

Бензин робиться з низьким октановим числом (76-80) з добавками шкідливих свинцевих сполук, дизельне пальне має високий вміст сірки. ШНОС має в середньому глибину переробки нафти близько 52 відсотків, яка змінюється залежно від варіанту переробки від 50 до 58 відсотків.

В останні роки ситуація з реконструкцією виробничих потужностей НПЗ поліпшується. У 2000 році державна нафтова компанія "КазахОйл" (ННК "Казахойл"), що володіє 86 відсотками акцій ВАТ "Атирауська НПЗ", і японська компанія Marubeni Corporation підписали угоду про реконструкцію АНПЗ. Реконструкція передбачає підвищення виробництва авто бензину і гасу вдвічі, зимового дизельного пального - в 1,7 раза.

Глибина переробки нафти виросте до 82 відсотків, що виведе Атирауська НПЗ на один рівень з Павлодарським НХЗ, який за рівнем застосовуваних технологій і обладнання є одним з найсучасніших нафтопереробних заводів на території СНД.

Одним з напрямків інвестиційної діяльності ВАТ "ШНОС" також є поліпшення системи вторинної переробки з метою зростання виходу високорентабельних товарів легких фракцій (бензин і дизельне пальне). Багатообіцяючим проектом у цьому напрямку є будівництво комплексу каталітичного крекінгу. Закінчення реконструкції дозволить довести якість товарного дизельного пального виробленого на заводі до європейських еталонів.

5. Вертикальна інтеграція

На сьогодні існує три вертикально вбудовані групи компаній, які оперують на казахстанському ринку нафтопродуктів.

Атирауська НПЗ заходить в вертикально інтегровану групу компаній, контрольованих ННК "Казахойл". Найбільшими дочірніми нафтовидобувними підрозділами ННК "Казахойл" є компанії ВАТ "Казахойл-Емба" і ВАТ "Узеньмунайгаз". ННК володіє 86 відсотками акцій ВАТ "Атирауська НПЗ".

В поточний час "Казахойл" є головним постачальником сировини на завод і в кінці 2001 року планує ввести в експлуатацію 20 автозаправних станцій в різних областях Казахстану.

Злиття канадської нафтовидобувної компанії "Харрікейн Хайдрокарбонс Лімітед" (ХХЛ), що розробляє велике Кумкольское родовище нафти в Кизилординської області, і Шимкентський нафтопереробного заводу вийшло в 2000 році, коли ХХЛ придбала 91,4 відсотка звичайних акцій ВАТ "ШНОС". В даний час ХХЛ очолює вертикально інтегровану групу компаній, до якої входять: ВАТ "ШНОС", ВАТ "Харрікейн Кумколь Муна" (ХКМ) та інші дочірні підприємства канадської компанії. Все нафтові родовища групи пов'язані з ВАТ "ШНОС" нафтопроводом з пропускною здатністю близько 21 тис. Тонн в день (близько 7,5 млн. Тонн нафти на рік).

Плани Харрікейн Хайдрокарбонс включають поступову інтеграцію рекламних мереж ХКМ і ВАТ "ШНОС", також об'єднання в єдину мережу заправних станцій, які у сьогодні належать ШНОС і ХКМ.

51 відсоток акцій ПНХЗ знаходиться в приналежності великий нафтовидобувної компанії ВАТ "Мангистаумунайгаз" (ММГ), інші 49 відсотків акцій передані урядом РК в довірче управління ММГ. Однією з основних проблем цього об'єднання є найвищі тарифи на жд транспортування сировини з родовищ розроблюваних "Мангистаумунайгаз" на ПНХЗ.

Вертикальна інтеграція нафтопереробних заводів Республіки з нафтовидобувними компаніями дозволила зробити краще становище з поставками сировини на НПЗ і втілити плани з модернізації цих заводів з метою поліпшення якості та асортименту продукції.

У стратегічному плані, створення 3-х вертикально вбудованих груп компаній дозволяє кожній з їх гнучко реагувати на зміни кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринку нафти і нафтопродуктів. Залежно від умов на ринку, компанії груп можуть орієнтуватися або на експорт, або на переробку і продаж нафтопродуктів на внутрішньому ринку.

6. Головні тенденції

Російські нафтопереробні фабрики характеризуються низькою конкурентоспроможністю і найвищими витратами експлуатації морально і фізично застарілого обладнання.

Аналіз, заснований на інфи МЕМР та Агентства статистичних дослідницьких робіт РК, вказує, що основною негативною тенденцією роботи всіх 3-х казахських НПЗ за останні пару років була їх низька завантаженість сирою нафтою внаслідок експортної орієнтації нафтовидобувних компаній і порушення зв'язків з російськими постачальниками сировини після розпаду СРСР.

Позитивною тенденцією можна вважати утворення на нафтопереробному ринку Республіки 3-х вертикально вбудованих груп компаній, в яких беруть участь всі три російські НПЗ, і спрямування частини грошових ресурсів усередині груп на проекти реконструкції потужностей переробних заводів.

ДОДАТОК.

Малюнок 1. Структура ринку нафтопродуктів.

Малюнок 2. Розміщення НПЗ. Таблиця 1. Рівень видобутку і переробки нафти в Казахстані 1991-2001 року (в мільйонах тонн) *
1991 1992 1993 1994 1995
Видобуток * 25,188 22,93 22,91 20,312 20,63
Переробка 18,002 16,865 14,777 11,775 10,86
1996 1997 1998 1999 2000 2001
Видобуток * 22,96 25,78 25,93 30,04 35,3 39,6
Переробка 11,13 8,861 8,678 5,955 6,4 9

Графік 1. Рівень видобутку і переробки нафти в Казахстані 1991-2001 року (в мільйонах тонн)