"Oil & Gas Kazakhstan"

международная выставка

  
  
  

Образ Казахстану

Образ Казахстану

За даними BP Statistical Review of World Energy Казахстан знаходиться на 9 місці в світі за підтвердженими припасам нафти. Роком видобутку першої казахської нафти вважається листопада 1899 року в родовищі Карашунгул. Видобуток нафти в Казахстані в 1992 році склала 25,8 млн тонн, вже 2008 році склала 70 млн тонн.
За 20 років видобуток нафти в Казахстані зросла більш ніж в три рази, в тому числі за останні 10 років - практично в 2,3 рази. Солодкомовних ілюстрація досягнень країни, що встала в 1991 році на шлях незалежного розвитку. За рівнем видобутку Казахстан займає 16-е місце в рейтингу нафтовидобувних країн світу.

І це не межа. Гілка продовжує жваве розвиток. До 2016 року видобуток нафти має зрости до 102 млн тонн.

Це на 21 млн тонн більше, ніж очікується в 2011 році.
Після розпаду СРСР, в процесі переходу Казахстану до ринкових відносин нафтова гілка цієї країни посіла пріоритетний напрямок у розвитку економіки. В найближчі 30 років нафтовий сектор Казахстану розглядається в якості більш багатообіцяючою галузі економіки, важливою сферою включення країни в світову господарську систему. В основі такого підходу - великі припаси рідкого палива і очікувана в перспективі підходяща кон'юнктура на глобальних ринках нафти, в тому числі і для держав з відносно більш високими витратами видобутку нафти, до яких належить і Казахстан.
Нафтова індустрія Казахстану не тільки лише важлива галузь промисловості, вона є однією з основних складових економічної безпеки країни, її незалежності. Податкові надходження від розробки нафтових родовищ і реалізації нафти дозволяють виробляти соціальні програмки, кріпити внутрішньополітичну стабільність.
Експорт нафти з Казахстану - важливий фактор розширення світогосподарських зв'язків, включення країни в глобалізаційні процеси, реалізації не тільки лише економічних інтересів, та й заслуги політичних цілей. У міжнародному співробітництві для зміцнення власних позицій на глобальних ринках нафти Казахстан основний акцент робить на посилення зв'язків з промислово розвиненими країнами, також з Росією та Китаєм. Робляться зусилля для розширення співробітництва в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Але здібності подібного співробітництва реалізуються тільки в незначній мірі.
Розвиток нафтової галузі в Казахстані стримує відсутність потрібних власних інвестицій для розвідки, видобутку, переробки і транспортування нафти, також нестача нової техніки, технологій, ноу-хау, сучасного управлінського досвіду. Зарубіжні компанії висловлюють вищу ступінь зацікавленості до інвестування в нафтову галузь, віддаючи їй цінність перед іншими галузями. Водночас, незважаючи на підписання величезної кількості договорів в галузі геологорозвідки і нафтовидобутку, до недавнього часу це не привело до припливу потрібної кількості зарубіжного капіталу і відкриттю промислових припасів, не вийшло передбачуваного зростання видобутку і переробки нафти.
Один з принципових причин, стримує приплив закордонного капіталу і розвиток нафтової індустрії в Казахстані - брак потужностей для вивозу з країни нафти. Казахстан поки не забезпечений достатніми транспортними магістралями.

Це уповільнює процес остаточного вибору можливими зарубіжними інвесторами на користь казахстанських проектів. В перспективі мається на увазі поліпшити і диверсифікувати експортні маршрути стосовно кон'юнктурі глобальних ринків вуглеводнів.

Реалізація рішень про будівництво трубопроводів може істотно поміняти розстановку сил на світовому ринку нафти. Вибір шляху експортних нафтопроводів майже в усьому визначатиме зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну стратегію Казахстану. Загальний підхід при формуванні експортних маршрутів - багатоваріантність транспортування нафти на світові ринки, виходячи з геополітичного становища країни та інтересів її соціально-економічного розвитку.
Для експорту частини власної нафти Казахстан вживає трубопроводи Транснафти і росіяни морські термінали. У зв'язку з цим один з головних питань полягає в тому, яка кількість нафти Казахстан постачатиме на експорт, і яка дещиця експортних обсягів транспортуватиметься по російській системі.
У міру економічного зростання Казахстану ростуть власні інвестиційні можливості. Російські інвестори, у відповідність з державними інтересами і, не ущемляючи інтереси зарубіжних партнерів, готові направляти свої капітали в нафтовий бізнес.
Розвиток нафтового комплексу та підвищення експорту рідкого палива таїть усередині себе небезпеку поглиблення сировинної спрямованості економіки Казахстану. Вона може перевтілитися в сировинний придаток промислово розвинених країн з усіма негативними наслідками такого стану. Для запобігання розвитку подій за таким сценарієм потрібно диверсифікувати економіку країни і її експорт.

Потрібно відшукати точки зростання не тільки лише в нафтовому комплексі, та й в інших секторах економіки.
Найвища залежність від експорту вуглеводнів робить уразливою економіку Казахстану. Дієвий захист її державних інтересів просить розробки стратегії розвитку нафтового комплексу. Спочатку вона повинна бути орієнтована на забезпечення економічної безпеки країни і сприяти зміцненню її позицій на світовому ринку.